Содержание к диссертации
Введение
Розділ 1. Методологічні засади побудови національної мережі рекреаційних інноваційних підприємств 8
1.1. Соціально-економічні передумови та методологічні аспекти побудови національної мережі рекреаційних інноваційних підприємств 10
1.2. Методологія маркетингово-орієнтованого управління національною та регіональними мережами рекреаційних інноваційних підприємств 29
1.3. Методологічні основи прогнозування і планування розвитку рекреаційних інноваційних підприємств 45
1.4. Методологічні принципи організації та інтеграції рекреаційних інноваційних підприємств до ринкової економіки 56
Висновки .68
Розділ 2. Концептуальні основи маркетингово-орієнтованого управління рекреаційними інноваційними підприємствами 70
2.1. Методологія побудови та дослідження рекреаційних інноваційних підприємств 70
2.2. Маркетингово-орієнтоване управління рекреаційними інноваційними підприємствами 103
2.3. Маркетингово-логістичне управління
рекреаційними інноваційними підприємствами 135
2.4. Фінансово-економічний механізм управління рекреаційними інноваційними підприємствами .149
Висновки .163
Розділ 3. Математичне забезпечення маркетингово-орієнтованого управління розвитком рекреаційних інноваційних підприємств 165
3.1. Методи економіко-математичного аналізу розвитку рекреаційних інноваційних підприємств 165
3.2. Математичні моделі оцінки та прогнозування станів та стійкості розвитку рекреаційних інноваційних підприємств .173
3.3. Математичні моделі оцінки та прогнозування ефективності маркетингово-орієнтованого управління розвитком рекреаційних інноваційних підприємств 197
Висновки .225
Розділ 4. Інтелектуалізація маркетингово-орієнтованого управління рекреаційними інноваційними підприємствами 227
4.1. Інтелектуалізація управління маркетингово-орієнтованими технологічними змінами та інноваційними процесами 227
4.2. Інтелектуалізація та оптимізація маркетингово-орієнтованого управління оздоровлювальними технологіями рекреаційних інноваційних підприємств 261
4.3. Інтелектуалізація управління станами екосистем рекреаційних інноваційних підприємств 301
4.4. Інтелектуалізація маркетингово-орієнтованого управління станами розвитку рекреаційних інноваційних підприємств 310
Висновки 321
Розділ 5. Інтеграція рекреаційних інноваційних підприємств у економіку регіонів 323
5.1. Методологічні підходи до інтеграції рекреаційних інноваційних підприємств у економіку регіонів 323
5.2. Аналіз економічного потенціалу Регіональної агломерації «Дрогобиччина» 330
5.3. Кластерні моделі інтеграції рекреаційних інноваційних підприємств до економіки регіонів 344
5.4. Еколого-економічні проблеми інтеграції рекреаційних інноваційних підприємств у економіку регіонів 370
Висновки .385
Висновки і пропозиції 386
Список використаних джерел 391
- Методологія маркетингово-орієнтованого управління національною та регіональними мережами рекреаційних інноваційних підприємств
- Фінансово-економічний механізм управління рекреаційними інноваційними підприємствами
- Математичні моделі оцінки та прогнозування станів та стійкості розвитку рекреаційних інноваційних підприємств
- Інтелектуалізація управління станами екосистем рекреаційних інноваційних підприємств
Методологія маркетингово-орієнтованого управління національною та регіональними мережами рекреаційних інноваційних підприємств
Завершено понад 15 експериментальних і клінічних досліджень, захищено три докторські і 15 кандидатських дисертацій, випущено 14 монографій, інформаційно-рекламні буклети з інноваційними та інвестиційними пропозиціями, опубліковано в різних виданнях сотні наукових статей, зорієнтованих на курортологічні нововведення, видається “Український бальнеологічний журнал”.
У рамках Україно-Німецької програми “Трансформ”, на основі нових інформаційних технологій, реалізовано за найвищим пріоритетом проект Баварської школи управління “Запровадження нових комп ютерних програм в Україні (на прикладі м. Трускавця)”. За рахунок іноземних інвестицій освоєно нові технології Укртелекому на міській станції телефонного зв язку, споруджено і технічно оснащено лікувально-реабілітаційний корпус Інститутуту проблем медичної реабілітації.
Науковці Трускавця спільно з науковими співробітниками відділу експериментальної бальнеології Інституту фізіології ім. О. Богомольця НАН України, Наукового центру радіаційної медицини АМН України, вивчили в експерименті та клінічних умовах роль слабомінералізованої води “Нафтуся” щодо зменшення негативного впливу радіоцезію, накопиченого в організмі людини. Було встановлено, що при вживанні “Нафтусі” у хворих швидше виводиться радіоцезій та відновлюються порушені мембрани клітин, підвищується імунний статус. Запропоновано додаткове вживання сорбентів та імунорегуляторів для інтенсивного виведення радіоцезію. На курорті всебічно вивчено застосування Трускавецької натуральної солі “Барбара” як холекінетика при дуоденальному зондуванні, застосування в лікувальній практиці зеленої глини (глауконіту), а також нового способу лікування аденоми передміхурової залози за допомогою мікрохвильової установки в умовах бальнеологічного курорту.
У санаторіях ЗАТ “Трускавецькурорт” та Міністерства оборони України впроваджено й успішно застосовується новий спосіб курортного лікування сечокам яної хвороби, з використанням сучасного обладнання для дроблення конкрементів нирок (літотрипсія), у поєднанні з вживанням слабомінералізованої води “Нафтуся”, завдяки чому прискорюється виведення подроблених конкрементів та запобігаються ускладнення і рецидиви захворювання. Запровадження цієї інновації у Трускавці дало можливість значно підвищити ефективність санаторно-курортного лікування сечокам яної хвороби.
В умовах функціонування СЕЗ “Курортополіс Трускавець” на науковій основі здійснюють збереження лікувальних властивостей води “Нафтуся”, використовують нові технології при її транспортуванні, підготовці до вживання. Дані технології розроблені спеціалістами НВО “Квант” (м. Київ) спільно з фахівцями відділу експериментальної бальнеології Інституту фізіології ім. О. Богомольця НАН України та Гідрологічної режимно-експлуатаційної станції, яка здійснює експлуатацію родовища “Нафтуся”.
Завдяки впровадженню нових способів очистки мінеральної води введено в експлуатацію джерело № 12 із сульфатно-хлоридно-натрієвою водою, яку застосовують для лікування захворювань шлункового-кишково тракту. У перспективі передбачається відновлення сірчано-водневих ванн та побудова спеціалізованої водолікарні.
Враховуючи результати інноваційної діяльності, особливості курорту Трускавець, тут щорічно проводяться міжнародні науково-практичні конференції, симпозіуми, конгреси, семінари, презентації з різноманітних проблем курортної діяльності. Декілька років поспіль проводився міжнародний конгрес “Інформатизація рекреаційної і туристичної діяльності: перспективи культурного та економічного розвитку”. Наукові матеріали, апробовані на конгресі та видані спеціальними виданнями, широко використовуються у практиці функціонування СЕЗ “Курортополіс Трускавець”. Вони є вагомим надбанням для подальшого розвитку курорту, раціонального використання природно-рекреаційних ресурсів.
Завдяки організації СЕЗ «Курортополіс Трускавець» у місті створенно 13 нових підприємств та 940 додаткових робочих місць, надано додаткових послуг на 500 млн грн, перераховано у бюджети усіх рівнів 47,53 млн грн. Створення «Курортополiсу Трускавець» зумовлює переведення на інноваційну модель розвитку усіх сфер діяльності регіону, з метою екологізації усього навколишнього природного середовища курортополісу, особливо машинобудівного і хіміко-технологічного комплексів. Це посприяло у розробленні організаційної моделі і програми створення та функціонування Регіональної агломерації «Дрогобиччина» як регіональної інноваційної системи [216, 217]. Враховуючи наявні в Україні рекреаційні ресурси, створення «Курортополісу Трускавець» сприяє побудові регіональних та національної рекреаційних інноваційних систем. «Курортополiс Трускавець» може вiдiгравати роль базової органiзацiї у рекреаційній інноваційній системі регіональної агломерації «Дрогобиччина», у Карпатській рекреаційній інноваційній системі [217, 240]. Аналогічні базові організації бажано створювати і в інших рекреаційних зонах України. Ними можуть бути міста-курорти, що функціонують у цих зонах, після їх реорганізації, адекватної до курортополiсу. У регіонах України, які не належать до рекреаційних зон, бажано створювати рекропарки і рекрополiси, профільність яких може визначатися природно-ресурсними можливостями та ймовірністю захворювань мешканців цих регіонів. Отже, створенi рекропарки, рекрополiси, курортополiси, інші рекреаційні інноваційні підприємства та взаємозв язки мiж ними можуть становити у перспективi нацiональну рекреаційну iнновацiйну систему як нову форму охорони здоров я населення України. Стійкий розвиток економiки України вимагає комплексного пiдходу до розв язання багатьох соцiальних проблем, де однією з найважливiших є охорона здоров я людини, продовження тривалостi її активного перiоду життя. Комплексний пiдхiд до проблеми охорони здоров я людини дасть змогу визначити i шляхи розв язання цiєї проблеми. Це – постiйне поліпшення органiзацiї й управлiння процесами охорони здоров я, посилення її профiлактичного спрямування, пiдвищення якостi всiєї системи оздоровлювальних послуг на iнновацiйнiй основi, органiзацiя екологiчного монiторингу для ефективної охорони навколишнього природнього середовища, реалiзацiя заходiв, щодо зменшення захворюваностi, збiльшення кiлькостi та якостi здоров я людини.
Основними напрямами розвитку системи охорони здоров я в Українi можна вважати органiзацiю її соцiально-економiчних перетворень, зумовлених ринковою економiкою, розвиток охороноздоровлювальних наук і технологiй, належну органiзацiю гiгiєнiчного та фiзичного виховання пiдростаючого поколiння, удосконалення охорони материнства i дитинства, створення умов для здорового способу життя, розвиток лiкувально-профiлактичних закладiв iнтенсивним, а не екстенсивним шляхом, тобто не тiльки через нарощування лiжко-мiсць, але й шляхом упровадження нових наукомiстких медичних технологiй. Усе це створює передумови для формування нацiональної та регіональних рекреаційних iнновацiйних систем – мереж рекреаційних інноваційних підприємств, шляхом трансформацiї iснуючих курортiв у курортополiси та створення мережі нових рекропаркiв, рекрополiсiв та курортополiсiв.
Фінансово-економічний механізм управління рекреаційними інноваційними підприємствами
Органи управлiння слiдкуватимуть за станами вхідних та процесних ресурсних потоків, вихідних продуктових потоків, на основi попереднього, поточного та заключного контролiв, з метою прийняття оптимальних рiшень з управлiння ОУ i їм функцiонально доцiльно перебувати у зворотному зв язку: ОУ УО. До органу управління має надходити також iнформацiя вiд служб, які слiдкують за станами ринкових продуктових потоків, iнформацiйними станами зовнiшнього середовища та ринку на основі маркетингових дослiджень.
Для ЛСРІП, повнота структуризацiї об єктiв ОУ, УО, ЗС має бути забезпечена на всiх етапах їх життєвого циклу: дослiдження, проектування, створення, функцiонування, зупинки функцiонування чи розпаду. Логістична система РІП – це адаптогенна система зі зворотним зв язком, яка виконує логістичні функції (операції), складається із підсистем, має розвинуті внутрішньосистемні зв язки та зв язки із зовнішнім середовищем. Метою ЛСРІП є забезпечення наявності необхідних оздоровлювальних послуг, інноваційного продукту та товару у необхідній кількості й асортименті, заданої якості, у потрібному місці й у потрібний час, у максимально можливому ступені підготовленості РІП до суспільних оздоровлювальних та виробничих процесів, до особистого споживання при заданому рівні логістичних витрат [222].
ЛСРІП, як і будь-яка інша логістична система, складається із сукупності елементів, так званих ланок логістичної системи, між якими встановлені певні функціональні зв язки та відношення. Внутрішньосистемні зв язки є більш міцними, ніж зв язки із зовнішнім середовищем. Зазвичай вони мають циклічний характер, бо відображають послідовність передачі прямих матеріальних і зворотних інформаційних та грошових потоків між ланками відповідного логістичного ланцюга. Вхідними матеріальними потоками можуть виступати ресурсні потоки, а саме: людські (пацієнти, туристи та співпрацівники); інформаційні; енергетичні; речовинні та грошові. При реалізації процесу оздоровлення, науково-дослідницької чи дослідницько-конструкторської роботи (НДДКР), виробничого процесу, можливий також рух ресурсних потоків, так званих процесних ресурсних потоків. На виході зазначеного процесу ми отримуємо вихідні продуктові потоки, якими можуть виступати потоки оздоровлених пацієнтів, оздоровлювальних послуг, інноваційних продуктів та інноваційної виробничої продукції, які надходять на ринок. Ефективний рух на ринку продуктових потоків завершується зворотними грошовими та інформаційними потоками.
Важливою функцією ЛСРІП є управління матеріальними потоками [151]. З цією метою, для прийняття оптимальних управлінських рішень щодо станів матеріальних потоків, і щодо управління ними, у ЛСРІП мають функціонувати зворотні інформаційні потоки. Тобто забезпечення органу управління достовірною інформацією про стани матеріальних потоків на всіх етапах діяльності РІП вимагає здійснення моніторингу вхідних, процесних, вихідних та ринкових матеріальних потоків і, таким чином, формування зворотних інформаційних потоків, підтримку прийняття управлінських рішень. Розв язування поставлених завдань пропонується здійснювати шляхом створення логістичної інформаційної системи (ЛІС) [16, 17, 222].
ЛСРІП притаманні такі властивості [17, 170, 222]: - складність – характеризується такими основними ознаками: наявність великої кількості елементів (ланок), складний характер взаємодії між окремими елементами, складність функцій, виконуваних системою, наявність складно організованого управління, вплив на систему великої кількості стохастичних факторів зовнішнього середовища; - ієрархічність – підпорядкованість елементів нижчого рівня (порядку, рангу) елементам вищого рівня у контексті лінійного чи функціонального логістичного управління; - цілісність – властивість системи виконувати задану цільову функцію реалізована логістичною системою загалом, а не окремими її ланками чи підсистемами.
ЛСРІП є цілісною сукупністю елементів, що взаємодіють один з одним. Декомпозицію ЛСРІП на елементи можна здійснювати на макро-, мезо- та мікрорівнях. На макро- і мезорівні при проходженні матеріального потоку від одної РІП чи її підрозділів до інших РІП, їх підрозділів чи підприємств. Елементами можуть розглядатися самі РІП, їхні підрозділи чи підприємства і комунікації, що їх пов язують.
На мікрорівні ЛСРІП може бути подана у вигляді таких основних підсистем, як: - формування вхідних ресурсних потоків; - планування і управління процесними ресурсними потоками (оздоровлення, НДДКР, виробництва); - планування і управління вихідними та ринковими продуктовими потоками (збутом продуктів). ЛСРІП усіх рівнів властиві такі характеристики: - структурованість – передбачає наявність певної організаційної структури логістичної системи, яка складається із взаємозв язаних об єктів і суб єктів управління, що реалізують мету управління; - динамічність – мінливість параметрів елементів логістичної системи під впливом зовнішнього середовища та рішень, прийнятих учасниками логістичного ланцюга; - унікальність, непередбачуваність і невизначеність поведінки у конкретних умовах і під впливом зовнішнього середовища; - адаптогенність – здатність логістичної системи забезпечувати собі живучість, шляхом ситуаційної зміни своєї структури та вибором варіантів поведінки під впливом зовнішнього середовища; - стійкість – здатність ЛСРІП самостійно забезпечувати собі виживання за будь-яких умов у зовнішньому середовищі; - наявність зв язків – між елементами логістичної системи є суттєві зв язки, які визначають її інтеграційні властивості. У макро- і мезологістичних системах організація руху матеріальних потоків між елементами здійснюється на основі угод. У мікрологістичних системах елементи інтегровані процесними зв язками. Важливою тут є упорядкованість зв язків між елементами системи, її організація, поява нових, інтеграційних властивостей, які не притаманні жодному з елементів окремо. Усе це забезпечує здатність РІП доставити необхідний продукт у необхідний час, у необхідне місце, необхідної якості, з мінімальними витратами, а також здатність адаптуватися до змінних умов зовнішнього середовища. Інтеграційні властивості ЛСРІП дають змогу РІП забезпечуватися ресурсами, пропускати їх через процес оздоровлення, НДДКР чи свої виробничі потужності і видавати рекреаційні інноваційні продукти у зовнішнє середовище, досягати при цьому раніше запланованих цілей.
Межі логістичної системи визначаються циклом обігу процесних засобів (ресурсів). Спочатку закуповуються процесні засоби, які у вигляді матеріального потоку надходять у логістичну систему, зберігаються, обробляються, знову зберігаються, виходять з логістичної системи як інноваційні продукти у споживання в обмін на фінансові ресурси, що надходять у логістичну систему. Виділення меж логістичної системи на базі циклу обігу процесних засобів отримало назву принципу «сплати грошей – отримання грошей» [83, 170, 243].
Математичні моделі оцінки та прогнозування станів та стійкості розвитку рекреаційних інноваційних підприємств
За логікою економічних взаємозв язків, певні коливання значень кожного з наведених факторних показників мають у відповідний спосіб впливати на зміну узагальненого показника, яким є прибуток від реалізації інноваційної продукції. Значення узагальненого показника аргументуються багатофакторною економіко-математичною моделлю кореляційно-регресійної залежності, яка визначається у результаті реалізації типових програмних продуктів за умов використання комп ютерної техніки [289, 302 ,376, 384, 397].
Дуже ефективним вважається застосування багатофакторної моделі кореляційно-регресійного зв язку між економічними явищами, що вивчаються у процесі перспективного аналітичного дослідження. Одержати прогнозне значення певного узагальненого показника господарської діяльності РІП можна, якщо у багатофакторну модель підставити очікувані значення факторних показників. Порівнюючи прогнозне значення за результуючим показником із реально досягнутим, можна зробити оцінку, а також визначити тенденції розвитку РІП на майбутнє, виходячи з певних економічних ситуацій, що можуть скластися за ринкових умов господарювання. У разі наявності у РІП певної кількості двофакторних та багатофакторних моделей кореляційного зв язку між відповідними економічними характеристиками (показниками) можна значно розширити діапазон аналітичного дослідження. Ці економіко-математичні моделі мають достатньо сталий характер унаслідок постійності коефіцієнтів регресії. Отже, правомірним буде віднесення розглянутих кореляційних моделей до бази стандартних моделей багатоцільового використання для розв язування різноманітних завдань аналізу господарської діяльності РІП. З-поміж методів математичного програмування найбільш поширеним є метод лінійного програмування [145, с. 230; 176, с. 319; 301]. Л.В. Канторович розробив розрахунковий метод, що уможливлює розв язання багатьох техніко-економічних проблем, зокрема найраціональнішого розподілу робіт між виробниками.
Прогнозування певних економічних явищ у процесі аналітичного дослідження РІП може відбуватися за двома напрямами: цільовим і ресурсним. Реалізація першого пов язана із необхідністю досягнення певних результативних показників і визначення необхідних для цього рекреаційних ресурсів та інтенсивності їх використання. Реалізація іншого напряму передбачає прогнозування рекреаційних показників, виходячи з наявності певних рекреаційних ресурсів і фактичного характеру їх застосування. Багатоваріантність можливих способів одержання певного результату сприяє використанню в економічному аналізі математичних методів оптимального планування, а за умов переходу до ринкових принципів господарювання переважає цільовий напрям прогнозування. Засоби досягнення намічених показників рекреаційної інноваційної діяльності, у тому числі й ресурсні, підпорядковуються цьому головному завданню. Характер використання ресурсних засобів зумовлюється організаційно-технічним рівнем РІП, удосконалення якого має сприяти зниженню собівартості послуг, поліпшенню фінансових результатів. Загальна постановка економічного завдання, що реалізується за допомогою методу лінійного програмування, передбачає визначення оптимального варіанту програми діяльності конкретного суб єкта господарювання РІП для одержання максимально можливого прибутку. Цей варіант реалізується тільки за можливості певного вибору інтенсивності використання різних інноваційних технологій, за допомогою яких виконується програма. Отже, побудова економіко-математичної моделі передбачає (як і результат її реалізації) визначення оптимального переліку кількісних характеристик товарів та послуг, що виробляються у РІП. За критерій оптимальності беруть максимальне значення прибутку. Стосовно аналітичного дослідження це означає вибір найсприятливішого для суб єкта господарювання варіанта значень факторних показників. Економіко-математичну модель оптимальної інноваційної діяльності РІП можна створити на основі модифікації трифакторної виробничої функції Р. Стоуна [383, 384, 389, 397]. Модифікація моделі полягає у визначенні оптимальної виробничої програми випуску інноваційного продукту чи продукції (послуг) за умов уведення до неї двох змінних, які притаманні ринковим умовам господарювання і визначаються на основі маркетингових досліджень. Йдеться про попит на продукцію та інформаційне очікування підвищення цін на продукцію, тобто індекс інфляції. Розв язання такого роду завдань є дуже складним процесом, потребує спеціального математичного програмного забезпечення і може бути реалізоване тільки з допомогою електронно-обчислювальної техніки.
В економічному аналізі діяльності РІП можуть застосовуватися також економетричні методи, які передбачають поєднання елементів теоретичної економіки, математики і статистики [195, 376, 383]. Базується використання цих методів на економічному моделюванні абстрактних економічних процесів. Зрозуміло, що модель відображає тільки певні аспекти об єктивної дійсності, що характеризуються факторними показниками, найбільш важливими для розв язання даного конкретного завдання аналітичного дослідження. Прикладом можуть бути матричні моделі, що відображають зв язок витрат і результатів виробництва товарів курортного попиту чи оздоровлювальних послуг.
Може застосовуватися в економічному аналізі РІП і математичне моделювання розподільних відносин. Як приклад можна назвати побудову аналітичних таблиць з визначенням динаміки розподілу працівників РІП за рівнем заробітної плати.
Чільне місце серед математичних методів, що можуть застосовуватися в економічному аналізі РІП, може належати методам комплексної оцінки господарської діяльності суб єктів РІП, наприклад, для оцінки інноваційної діяльності РІП. Сутність цих методів полягає у визначенні рейтингової оцінки кожного суб єкта господарювання РІП у системі сукупностей певних показників. Існує багато різних варіантів розв язання цього завдання, загальна постановка якого передбачає побудову вихідної матриці. Застосовуючи метод сум, можна розрахувати значення показника комплексної оцінки інноваційної діяльності для кожного структурного підрозділу РІП як суму показників системи.
Особливість визначення результативного узагальненого показника полягає у тому, що всі показники системи мають мати той самий напрям, тобто абсолютне збільшення значення кожного показника має свідчити про поліпшення (погіршення) відповідної характеристики ефективності РІП (обсяг випуску рекреаційного інноваційного продукту чи продукції, прибуток, рентабельність, продуктивність праці, фондовіддача, матеріаловіддача, ритмічність надання послуг тощо). За критеріальне значення кожного показника системи для забезпечення їх тотожності можна взяти рівень виконання завдання щодо обсягу оздоровлювальних послуг, прибутку, рентабельності та інших характеристик ефективності РІП.
Інтелектуалізація управління станами екосистем рекреаційних інноваційних підприємств
Опис лікувальних заходів доцільно проводити у вигляді дерева ознак та патологічних станів, тому вони мають містити такі характеристики: форму оздоровлення (клінічне лікування: стаціонарне, амбулаторне; реабілітація; рекреація), об єкт ураження (органи та системи організму), лікувальні засоби, показники механізму їх дії, добова доза, термін, періодичність та умови приймання, їх антогоністи, побічні ефекти, сумісність з іншими засобами, кумулятивність тощо. Оскільки лікувальні заходи в умовах РІП мають орієнтуватися в основному на природні лікувальні чинники: внутрішнє приймання мінеральних вод, приймання лікувальних ванн, гідропатію, озокеритотерапію, фізіотерапію, дієтотерапію, фітотерапію, лікувальну фізкультуру, лікувальний масаж, психотерапію, акупунктуру та інші заходи, – тут доцільно використовувати багаторівневу мову подання знань, тому що процедура рекомендації лікувального комплексу має враховувати різні варіації значень даних на різних рівнях ієрархії знань, щоб бути здатною до неоднозначного прийняття рішень.
Для різних біосистем список можливих комбінацій даних про наявність та відсутність пошкоджень має складатися з чисельної кількості елементів, що зумовлює до використання при діагностиці станів організму моделі породжуючого типу – моделі, які дають змогу будувати різні патології на основі вхідних даних, а не вибирати їх із заданого списку. Реалізація цього підходу можлива завдяки тому, що структура бази знань має формуватися зі знань анатомії, нормальної і патологічної фізіології та опису клінічних форм перебігу патології. При цьому доцільно розділяти модель діагностичну від лікувальної і при наявності вхідних даних доцільно, щоб моделі працювали окремо. Спільна робота має бути можливою при умові, що вихід першої моделі повністю узгоджений з входом іншої, і на основі рішень про стани організму мають прийматися рішеня з вибору оптимальних методик оздоровлення. До основних методів та принципів (критеріїв, задач) оптимізації технологій оздоровлення, зорієнтованих на підвищення оздоровлювальної та економічної ефективностей в умовах РІП, можна віднести [231]: - оптимізацію технологій оздоровлення щодо термінів, вибору оздоровлювальних комплексів, кількості, періодичності та інтенсивності оздоровлювальних процедур, актуальними тут є інновації щодо діагностики та прогнозування станів здоров я пацієнтів; - оптимізацію процесів адаптації пацієнтів до умов зовнішнього середовища РІП на основі ритмологічних характеристик організмів. Науковими та практичними результатами оптимізації технологій оздоровлення в умовах РІП мають стати методологія оптимізації інновацій, визначення оптимальних термінів рекреації, реабілітації та лікування, призначення оздоровлювальних комплексів. Аналіз досліджень й публікацій, починаючи з роботи [149], у якій започатковано розв язання даної проблеми для санаторно-курортних закладів як закладів постклінічної реабілітації, говорить, що існуючі сьогодні оптимальні терміни оздоровлення визначені не науковим шляхом, а тривалістю періоду відпустки. Однак при організації національної мережі РІП, організації ринкових відносин РІП з населенням, підприємствами та організаціями, коли йдеться про охорону здоров я здорових чи практично здорових людей, з явилася необхідність у вивченні даної проблеми на нових засадах, розробці науково обґрунтованих термінів перебування пацієнтів на оздоровленні у РІП, залежно від характеру схильності організму до того чи іншого захворювання, ресурсу та станів здоров я, стадій перебігу оздоровлення, віку пацієнта та інших показників. Усе це зумовлює застосування індивідуального підходу до кожного пацієнта, що неможливе без використання високих технологій оздоровлення, які базуються на нових високоінтелектуальних інформаційних системах.
Однією з найважливіших умов, що визначають тривалість курсу оздоровлення, вважається кількість основних оздоровлювальних процедур (приймання мінеральних вод, грязевих аплікацій, ванн тощо) для досягнення позитивного оздоровлювального ефекту. На практиці число таких процедур змінюється переважно у межах 10 – 14 [149]. Оздоровлювальні процедури відпускаються щоденно або через день, в окремих випадках рідше, а для визначення оптимальних термінів оздоровлення необхідне наукове обґрунтування тривалості інтервалів (у днях) між однорідними процедурами при їх курсовому застосуванні.
Згідно з теорією Г. Сельє [295] про адаптаційний синдром, усі зовнішні впливи зумовлюють більшою чи меншою мірою сукупність змін в організмі тварин, які автор називає реакцією тривоги. Ця реакція є початком багатоступеневого процесу, при якому завдяки мобілізації внутрішніх функціональних резервів та структурних перебудов організм через добу стає більш стійким до повторної дії подразника, який викликав дану реакцію. Другу стадію реакції організму на зовнішні впливи вчений назвав реакцією очікування, оскільки, функціональні та структурні зміни, що виникають при цьому стані, готують організм до повторної зустрічі з подразником, який викликав цю тривогу. Вторинні зміни властиві всім живим системам, у тому числі й організму людини, та прямо залежать від виду й інтенсивності подразника, який зумовив реакцію тривоги. Реакція очікування специфічна, оскільки у відповідь на дію якого-небудь подразника формує підвищення стійкості організму тільки до даного виду дій. Таким чином, при добовій періодичності зовнішніх впливів реакція тривоги, що виникає на наступну добу, формується вже на фоні реакції очікування [58]. При цьому у процесі курсової дії фізичним фактором постійно змінюється співвідношення функціональних і структурних компонент на користь активації відновлювальних процесів. Тут необхідно відзначити, що при дії фізичних факторів у терапевтичних дозах, які теж підлягають дослідженню, відповідна реакція організму не стресова. На вказані чинники організм відповідає адекватною адаптаційною реакцією, вираженість якої залежить від сили подразника та тривалості його дії [58, 129, 150]. Якщо через добу не відбулася повторна “зустріч” з подразником, то вже на наступний день реакція очікування значно послаблюється або навіть зовсім згасає – інакше кажучи, щезає наслідок попереднього подразнення. Тому вплив тим же чинником сприймається організмом уже як новий подразник, тобто повторні процедури краще проводити щоденно.
Відомо, що у процесі оздоровлення фізичними факторами на тому чи іншому етапі виникає певна відповідна реакція організму, наприклад, бальнеологічна, коли фізичними чинниками виступають мінеральні води. При цьому поруч з певними клінічними проявами виникають, як правило, зсуви параклінічних показників. Ці зміни досягають максимуму у період так званої бальнеологічної реакції, яка при адекватному співвідношенні інтенсивності подразника і початкового стану організму спостерігається після 5 – 6-ї процедури. Саме після такої кількості бальнеологічних процедур у хворих, наприклад, з неврологічними проявами остеохондрозу хребта спостерігається найбільше відхилення параклінічних показників незалежно від того, проводилися процедури щоденно чи через день. Під впливом перших процедур реакція організму формувалася в основному за рахунок підвищення працездатності органів і тканин, що беруть участь у розвитку адаптаційних механізмів, резервних можливостей. Водночас під впливом наступних процедур починали переважати компенсаторно-відновлювальні, у тому числі репаративні процеси, у основі яких лежать набуті структурні перебудови, що супроводжуються підвищенням резистентності організму [149, 150].